Основна мета “ПБК -Агропроект» – розробляти та втілювати в життя міцні, якісні, безпечні та функціональні будівельні проекти і збагачувати аграрно-промислову сферу нашої країни новими працюючими об'єктами.
Ні для кого не секрет, що промисловий комплекс в Україні зараз перебуває в плачевному стані. Добре, коли питаннями реконструкції та переобладнання потужностей власники займаються на випередження, не очікуючи шкідливих наслідків чи нещасних випадків на виробництві. Деякі підприємства знаходяться в настільки зношеному стані, що здається, машина часу дала збій і підприємство застрягло в 90-х роках. І це стосується не лише промислового обладнання, але й стану самої будівлі.
На таких підприємствах стають все частішими і нещасні випадки.
У 2017 році в Україні сталось понад 4,3 тисячі нещасних випадків на виробництві (з них 260 – у металургійній галузі), у тому числі 366 – зі смертельними наслідками.
Навесні цього року (3 березня) останній такий випадок стався у конвертерному цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: там стався обвал перекриття покрівлі будівлі розмірами 80 на 30 метрів. Загинув працівник.
Крім браку коштів, є ще декілька факторів, що являються причиною такого застрявання підприємств в минулому або отримання неякісного результату після реновацій. На жаль, не всі будівельні компанії дотримуються професійного підходу на основі співвідношення "ціна - якість" чи "швидкість - якість".
Деякі керівники вважають, що звернутися до спеціалізованої компанії, що займається проектуванням і будівництвом, занадто дорого, і наймає фрілансерів для проектування свого промислового об'єкту. Але одна людина фізично не в змозі зробити всі необхідні розрахунки. Особливо часто це простежується в невеликих підприємствах - проектування сушарок, міні-комбікормових заводів, елеваторів, складських приміщень - це все ми переробляємо після таких фрілансерів-одиночок або тих, хто видає простоту за якість. При роботі з професіоналами, власник бізнесу може бути впевнений, що йому пропонують найкраще рішення, як з точки зори безпеки, надійності, дотримання норм і вимог, так і фінансової сторони.
Наприклад, одного разу нашим спеціалістам доводилося розробляти склад, що знаходиться по вулиці Руставі міста Черкаси. Попередня компанія запропонувала замовнику зробити цей його повністю залізним, ми висунули пропозицію зробити в залізобетоні. Чому? Такі конструкції відповідають державним стандартам експлуатаційної надійності будівель та споруд в умовах агресивного впливу навколишнього середовища та різного роду навантажень. До того ж на той час одним із наших постачальників, з яким у нас були двосторонні угоди, був Київський «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської». А бетони від «Ковальської» - це висока міцність, корозійна стійкість, водонепроникність, стійкість до вогню, регульована деформативність, а головне - безпека при виробництві та експлуатації.
Завдяки такому рішенню вдалося навіть скоротити терміни будівництва та знизити інвестиційні ризики та ціну готового об'єкта.
Зробивши економічне порівняння ми довели замовнику, що це був більш виважений та рентабельний варіант. Під час будівництва ми отримали генеральний план, тобто вертикальне планування. Наші спеціалісти повністю його поміняли. Правильно визначивши особливості рельєфу місцевості ми тим самим полегшили прийняття проектних рішень, зменшили вартість будівельних робіт, забезпечили сприятливі умови для розміщення будівель та елементів благоустрою, організації руху транспорту і пішоходів. Закінчилося все тим, що на вертикальному плануванні ми зекономили 2 000 000 доларів і близько пари мільйонів доларів на самому на каркасі складу.
Правильне інженерне рішення – це коли ми вирішуємо задачу як технологічних вимог, так і оптимальної вартості. Не мінімальної, а саме оптимальної! Адже, ніхто не знає яка може бути ціна у, на перший погляд, швидких та дешевих рішень. У будівництві все має бути розумно, як і в житті!!
